19 березня письменниця, поетеса-шістдесятниця, класикиня української літератури Ліна Костенко святкує свій 94-й день народження. Ліна Костенко не має соцмереж і не веде блогів, але її продовжують цитувати й сама вона постійно потрапляє до переліків найвидатніших українців. Суспільне Культура розповідає про її дитинство, дисидентство, кохання, відмову від державних нагород і, звісно, про літературне й публічне "затворництво".
"Марудне діло — ювілей, всі пера вмочені в єлей", — так сама Костенко іронізує над ажіотажем, який щорічно виникає до її народин. Не любить вона й патетичних епітетів поруч зі своїм іменем, як-то "королева поезії", "совість нації" чи "живий класик". Але так чи так її роль для української літератури важко переоцінити, а на її честь навіть названа одна з малих планет Сонячної системи — ім’я "Лінакостенко" у 2015 році дали планеті № 290127. Тож непересічний імідж склався давно.
В четвер, 14 березня, в нашій гімназії було організовано ярмарок, приурочений до Сирного тижня, або як його в народі ще називають Сиропустом, Масниця, Сирниця, а в гуцулів - це Пущення, Прощена неділя.
Захід проведено з метою реалізації виховної проблеми гімназії "Формування в дітей почуття національної гідності на основі традицій, звичаїв та обрядів нашого краю".
Кожен клас готував вареники з різними начинками:
1 - 2 класи - з солодкою начинкою; 3 - 4 класи - з м'ясом (пельмені); 5 клас - з сиром; 6 клас - з картоплею; 7 клас - з капустою; 8 клас - на парі; 9 клас - "ліниві" (книглі).
Бо саме вареники були і є культовою стравою українців поряд з борщем. Недарма їх оспівав ще великий письменник М. В. Гоголь. У своїх творах він згадав вареники завбільшки з капелюха. Якщо врахувати, що капелюхи тоді у діаметрі були 30 - 40 см, то Гоголь описав найбільші вареники в світі на той час.
Ярмарок розпочався вступною частиною, в якій було подано вірші, ілюстрації та цікаві факти про вареники. Наші вареники "купалися" і в сметані, і в маслі, і в шкварках, і в солодкому соусі. Доповнили страву різні смаколики: млинці, пампушки, піца, лаваш, пироги з начинками, медівники, пиріжки, чебуреки, рогалики, круасани, бутерброди та різна смакота.
Всі присутні отримали безліч позитивних вражень, емоцій, адреналіну та поласували досхочу варениками та смаколиками.
Це дійство залишиться в пам'яті дітей назавжди: адже вони будуть пам'ятати звичаї та традиції нашого краю.
Учителі початкової школи та вчителі-філологи ОЗ «Дихтинецький ліцей» з року в рік сумлінно й натхненно сіють у дитячі серця зерно Шевченкового слова, зерно плодюче і правдиве. Тому під час Шевченкових читань учні 1-5 класів мали можливість представити свої ораторські здібності та поглибити знання творчості Кобзаря.
46 ліцеїстів продекламували різноманітні твори: уривки із поеми «Княжна» («Село! І серце одпочине…», «Зоре моя вечірняя…»), «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора…», «Ой діброво – темний гаю!..», «Сонце заходить, гори чорніють…»,«Світає, край неба палає…», «Заповіт», «Ой маю, маю я оченята…», «На вічну пам’ять Котляревському», «У нашім раї на землі…», «Утоптала стежечку…», «Сон (На панщині пшеницю жала…»), «І широкую долину».
А виконання творів Тараса Григоровича, покладених на музику (вокальна група 3-Б класу - «Зацвіла в долині червона калина…», 2-А клас – «Тече вода з-під явора…»), розбудили в серцях глядачів найщемливіші почуття.
Учасників нагородили подяками на загальношкільній зустрічі. Усім дякуємо за участь!
