Ви увійшли як Гість | Група "Гості" |  
Меню сайту
Вислови про школу
Точний час
Калькулятор
Відправити СМС
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 151
Відвідування

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Народні символи України

Народні символи України — символи в українського народу, що розкривають семантику буденного і сакрального, захисного і нечистого для українця. В українській графіці використовуються символи й образи з пісенної народної творчості, з легенд, що використовуються в обрядах і звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушникахтощо. Народні символи України є рослинні і тваринні.

Українці відтворюють ці символи у вишивці на сорочках, рушниках тощо, у розписі посуду, в кованих виробах, у різьбленні, в барельєфному прикрашанні житла, у розписах печі в хатах, гончарних виробах, у гравюрі, а також, в окремому виді української творчості — в писанках.

Вишиванка — символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, порядності, чесності, любові, святковості; оберіг. Вишита національна жіноча та чоловіча біла сорочка. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові — нареченому, чоловікові, хлопцеві; дівчині, заміжній жінці.

Виготовлялися з лляного чи конопляного полотна домашньої роботи. Було чимало типів традиційних сорочок за формою, використанням матеріалів, а також за семантикою кольорів: подільський, галицький, поліський, волинський, наддніпрянський, полтавський, гуцульський, буковинський, лемківський тощо. Цікаво, що символіка вишиванок часто-густо збігається із символікою орнаментів предметів матеріальної трипільської культури. Виявлені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків (датують їх VI ст.) ідентифікуються з візерунками вишиванок XVIII–XX ст.. Щоправда, символіка вишивки часто-густо складалася з двох частин: історичної (родової) і прогнозуючої (загадування майбутнього, продовження роду).

На вишиванках застосовувалися традиційні символічні орнаменти: геометричні (вважаються найдавнішими), рослинні, зооморфні (тваринні). Іноді типи орнаментальних форм поєднувалися: орнаментально-рослинний з переважанням першого чи останнього.

Символіку форм конкретизувала символіка барв.

Народ ставився до вишиванок як до святині. Вишиванки передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях про кохання, сімейне життя, а також соціально-побутових (козацьких, чумацьких, бурлацьких, наймитських та ін.). За традицією, дівчина, готуючи посаг, мала вишити своєму нареченому сорочку:

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила.
Та для того козаченька, що вірно любила.

Сорочка (особливо чоловіча) була символом кохання і вірності. В давньому замовлянні сказано: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був», звідки видно, що «білий — милий». У деяких народних піснях, як зауважував О.Потебня, образ не пояснюється, але його можна зрозуміти на основі символічних значень:

Ой коби я була знала, що я твоя буду,
Випрала би-м сорочечку від чорного бруду

 

 

Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності:

А в цьому домочку, як у віночку
Тут господар — багатства володар,
Тут господиня — червона калина,
Тут дівочки, як квіточки,
Тут синочки, як колосочки!
 
 

 

 

Вишитий рушник  — символ дороги, долі, захисту.  У всій Україні рушником накривали хліб на столі. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник. Хлібом-сіллю на рушнику і досі зустрічають гостей. В українській хаті рушники вивішують над іконами і над портретами родичів. Рушник використовується в багатьох обрядах, насамперед тих, що пов'язані зі шлюбом і проводами в потойбіччя.

 

Дуб — символ  сили, мужності, витривалості, довголіття, родючості, шляхетності, вірності. Його здавна вважали "царем дерев".  Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну. Перун у наших предків був Богом справедливості, честі, вояцтва, грому та блискавки, втілення чесного суддівства, правди і праведної борні.  Дуб часто порівнюють зі Світовим деревом, його ще називають деревом Роду, а у його густій кроні, за давніми повір'ями, живе "цар птахів" (орел, сокіл). У давні часи дуб був святинею, храмом, місцем, де здійснювались релігійні обряди. А матері своїм синам на сорочках вишивали листя дуба, щоб були сильними, міцними. Також вірили, що сон на дубових меблях додає  сили. 

 

 

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. 

Калина також символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!
 

Мак —  символ безкінечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту,  сну і забуття, заспокоєння, єднання й сили, краси, чарівності, молодості, родючості, пам'яті, пролитої в бою крові. Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни, у 2014 році.

 

Верба один із символів України, що оспівана в низці художніх творів, народних піснях, казках. 

Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища, численного роду, гнучкості, живучості, родючості. 

Верба має прихильність до вологих місць. Там, де води мало, верба не росте. Здавна вона вказувала людям, де можна знайти воду. Тому й колодязі, як правило, копають там, де ростуть верби. «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», - промовляє прислів'я.

Пшениця є символом краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Якщо житня хлібина дає здоров'я і силу, то пшеничний коровай додає до них щастя і красу. Тому весільний коровай печуть з пшеничного борошна, причому найвищої якості, щоб і життя молодих було якості не нижчої...

Соняшник — символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів, бо постійно орієнтується на небесне Світило — повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

 

Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; воскресіння, добра, щастя, радості. Кожен орнаментальний мотив має певне сакральне значення. З них на писанці складається мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.  В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

 

Вхід на сайт

 Реєстрація
Новини ІППО Буковини (RSS)
Визначні дати
flag-ukrainy-animatsionnaya-kartinka-0019 Календар України
Пошук по сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Письменники
Дихтинець на мапі
Архів записів
Дихтинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Copyright Inna Na, Michael © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz