Про село Дихтинець

Повернутись на головну сторінку сайту

Вік села

Село Дихтинець Вижницького району (до 2021 року це Путильський район Чернівецької області) розміщене у вузькій долині річки Путилки, що впадає в оспіваний піснями славнозвісний Черемош. Перші архівні згадки про село Дихтинець віднайдені у документах (першоджерелах) 1774 року, коли його населення становило вже більше 1000 осіб. Тому й деякі науковці-історики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича не згідні з датою офіційного віку села, вважаючи, що село Дихтинець було засноване значно раніше. Вони мають у своєму розпорядженні деякі відомості та докази про те, що село Дихтинець було засноване ще у ХІІ столітті та входило до складу Священної Римської імперії і довго було її форпостом. А дату першої задокументованої згадки про Дихтинець 1774 року може бути пов'язана з тим, що територія нинішньої Буковини саме в 1774 році перейшла до Австрії і при цьому відбулася своєрідна "інвентаризація територій" із відповідним записом в реєстраційних книгах.

Історія села в українській Вікіпедії тут.

Назва села (версії)

Версія №1. За однією із версій "Дихтинець" походить від німецьких слів "dicht" та "netz", що у перекладі означає "густа сітка" (йшлося, ймовірно, про густі ліси).

Версія №2. Назва села пішла, можливо, з тих часів, коли в нашому селі (Малому Дихтинці) криничним способом добували нафту та переробляли її на дьоготь.

Версія №3. За іншою версією "Дихтинець" походить від слова "дихати", бо у цьому чарівному куточку Карпат завжди легко дихається.

Чим цікава історія нашого села.

Про наше село варто знати, що:

славилося воно побратимами Олекси Довбуша, які боролися разом з ним за справедливість та краще життя;
настрої жителів завжди відзначалися бунтівним духом - населення активно брало участь у повстанні селян під проводом Лук'яна Кобилиці (1843-1844 рр.);
ще на початку ХІХ ст. (1801 рік) в селі криничним способом з глибини 30 м добували нафту та озокерит (земляний віск), чим займався спеціально створений консорціум;
уродженкою села Дихтинець була мати відомого українського письменника Юрія Федьковича;
тут було відзнято багато фрагментів кіношедевру Юрія Іллєнка та Івана Миколайчука "Білий птах з чорною ознакою";
з 90-х років ХХ століття наше мальовниче село для відпочинку облюбувала собі Народна артистка СРСР Едіта Станіславівна П'єха, куди вона приїжджала майже щоліта разом із внуком Стасом протягом багатьох років;
за переписом 2001 року разом з навколишніми хуторами-присілками населення становило 3883 людини;
в селі функціонують дві школи та один з найкращих в Чернівецькій області дитячий садок;
восени 2012 року Дихтинецька школа відсвяткувала 150-річчя заснування! (на сьогодні ми володіємо даними про те, школа працювала вже у 1859 році)

А ще наше село відоме у світі завдяки дуже сумній історії про те, як на території села спецслужби СРСР (НКВС) заарештували визначного вченого-генетика зі світовим ім’ям Миколу Вавілова. (Матеріал із сайту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) В той грудневий день 1940 року він з групою науковців був у науковій експедиції в Карпатах та проводив дослідження на хуторі Липовець Путильського (Вижницького) району. Після того, як науковець службовим автомобілем попрямував дорогою у напрямку Путили, його машину наздогнав чорний «Вілліс» НКВС та під приводом, нібито термінового дзвінка з столиці, забрав до Чернівців. А через деякий час за ґратами вагону Вавілова вже відправили до Москви. Вавілов жив в радянську епоху, де все нове та прогресивне вважалося віянням Заходу і жорстоко присікалося. Керівництво радянської держави ставило собі за мету знищити свідому інтелігенцію. Такі науки, як генетика та кібернетика, були визнані шкідливими та забороненими. Миколу Вавілова засудили до розстрілу. Та через хворобу науковця і тиск світової спільноти замінили на довічне ув’язнення, де він і помер від катувань.

Село на Веб-порталі "Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області" тут.

Цей відеоролик нашого земляка Назарія Яремчука

частково був відзнятий на території села Дихтинець